при

ПРИ, прийм., з місц. відм. Сполучення з прийм. при виражають:

Просторові відношення

1. Уживається з позначенням предмета, місця, простору:

а) біля, поблизу якого щось відбувається.

Ніч прийшла, лягли старі обоє, При ногах їх спать лягла дівчина (Фр., XII, 1953, 297);

В Річмонді, при вході в санаторій, Квітне деревце в усій красі (Нех., Чудесний сад, 1962, 137);

б) біля, поблизу якого щось розташовується, міститься.

Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його височенні гори (Вовчок, І, 1955, 95);

в) в якому, де відбувається дія або хто-небудь перебуває.

Оленчука з Фрунзе бачили в цей день над Сивашем. Спершу стояли на горбі при пологій впадині — спускові до Сиваша (Гончар, II, 1959, 407);

Батьки його жили при школі (Головко, II, 1957, 261);

г) де або поблизу якого відбулася певна історична подія (з власною назвою).

Битва при Жовтих Водах.

2. Уживається з позначенням:

а) особи, біля якої що-небудь є.

Ці документи я знайшов при твоїй матері (Мокр., Острів.., 1961, 14);

б) предмета, у межах якого щось міститься.

Молодиці, гарно вив’язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 39);

При поясі у вершників були шаблі, а в руках луки із стрілами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 124).

3. Уживається з позначенням предмета, який включає у свій склад те, що є його частиною або чимсь підпорядкованим, допоміжним.

— Маємо одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті (Стельмах, II, 1962, 361);

— Ви забуваєте, що й садок при хаті є і хлів, — ніяковіючи, говорив хлопець (Зар., На.. світі, 1967, 246).

4. Уживається з позначенням місця, установи, організації і т. ін., де хто-небудь виконує службові або інші обов’язки, займає якусь посаду.

Стара не раз сварилася з чоловіком, що рішив довести «діло» до краю, — вивести сина «в люди», себто в писарі при волості або в прикажчики при економії (Коцюб., І, 1955, 102);

[Чоловік:] Послухаю тебе, шановний брате, але ти знаєш, як у нас при війську? З життям мені прийдеться попрощатись, коли зламаю звичай (Л. Укр., II, 1951, 485);

Пасьчиха лише господарка при домі, чи могла вона осягнути чоловікові гадки і заміри? (Горд., II, 1959, 30).

Часові відношення

5. Уживається з позначенням:

а) події, дії, в момент якої щось відбувається.

При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої (Л. Укр., IV, 1954, 132);

Це був уже не той лукавий, дещо полохливий подоляк, який при наближенні месершмітів впивався зубами в землю і молив невідому силу: — Пронеси! (Гончар, III, 1959, 201);

б) процесу, явища, одночасно з яким відбувається дія або виникає певний стан.

У хижі служниця сидить з няньком, і при вечері говорять (Казки Буковини.., 1968, 168);

Палагна знала, що не годна зняти на нього руку. Навіть при одній думці про це почувала млость у всім тілі (Коцюб., II, 1955, 338);

При слові «наші» серце било як сонце в груди, як ножі (Сос., II, 1958, 284);

— Я малював її [картину] при сході сонця (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 349);

в) дії, одночасно з якою відбувається інша дія чи триває стан.

Вона тепер так лагідно й солодко обзивалася до неї [Параскіци], .. хоч при тім ніколи не забувала крадькома.. хрестити все (Коцюб., І, 1955, 271);

Виставляв [Сагайда] пости біля вікон, біля кожної дірки, звідки можна було вести вогонь і робити спостереження. Інструктував при цьому бійців детально, впевнено (Гончар, III, 1959, 143);

г) моменту дії, пов’язаного з її початком або кінцем.

Сказати при кінці.

6. Уживається з позначенням:

а) епохи, періоду, в час якої, (якого) щось відбувається.

Господиня підійшла до комода, взяла фотокартку, подала йому: — Оце найостанніша. У Німеччині знімалась. Уже при наших (Головко, І, 1957, 462);

— Я був учителем у цьому ж селі п’ятдесят літ. Починав у старій Австрії, учив при панській Польщі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 10);

Львівський монетний двір був відкритий при початку 50-х рр. XIV ст. (Наука.., 7, 1970, 28);

б) особи, в період життя, діяльності або під час присутності якої відбувається дія.

— Про що ти думаєш? Скажи… Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років? (Довж., І, 1958, 390);

Прибули [бійці] в роту вже при Кармазинові (Гончар, III, 1959, 331).

Об’єктні відношення

7. Уживається з позначенням:

а) чого-небудь, що належить комусь.

І за це спасибі: Є бідніші нас; Ми собі при хлібі, А ті й так під час (Граб., І, 1959, 372);

б) предмета, який є в кого-небудь у даний момент.

У порога, як стовп, стояв лакей, у чорному сюртуці, у манишці.., при часах [годиннику] (Мирний, II, 1954, 98);

Семенко підійшов у військовій формі при всіх орденах (Мур., Бук. повість, 1959, 302);

Солдати були при зброї (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 241);

в) посади, яку займає хто-небудь, заняття, яке є в когось, і т. ін.

Останні [авіатори] можуть не завжди бувати при роботі, але в курсі роботи мусять бути всі (Вас., II, 1959, 229);

Кожна мала комашка при ділі, і кожен тонкий корінець сповняє свою роботу (Коп., Навколо полум’я, 1961, 203);

Полки змітаючи ворожі, Ти [Вітчизна] перемогу здобула, Бо при кермі, бо на сторожі (Рильський, III, 1961, 96).

8. Уживається з позначенням особи, яка має в наявності що-небудь.

[Парвус:] Мої думки хай краще будуть при мені (Л. Укр., І, 1951, 427);

Харитон Макарович дав на ту юшку перцю і цибулину — цей рибальський припас він завжди тримав при собі (Мокр., Острів.., 1961, 54).

Обставинні відношення

9. Уживається з позначенням способу дії або стану:

а) вказуючи на предмет, явище як обставину, за якої відбувається дія, процес.

Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях (Вовчок, І, 1955, 102);

Їх [дітей] запечена шкура казала, що не первина їм лежати при такій спеці (Мирний, IV, 1955, 20);

В ванькирі сиділи три-чотири господарі при пиві (Фр., VIII, 1952, 18);

Не дав Прохор ділитися — живи при купі, бо чим його ділитись? (Мик., II, 1957, 76);

Скільки раз прийде [Степан] до дітей, ніколи не застане Івана при книжці (Круш., Буденний хліб.., 1960, 82);

б) вказуючи на наявність у когось чого-небудь, що супроводжує певну дію, процес, стан.

Жили ми при достатку, всього було доволі (Вовчок, І, 1955, 3);

[Xуса:] То все родичі його дружини — хай бог її удержить при здоров’ї! (Л. Укр., III, 1952, 174);

в) вказуючи на обставину, яка є визначальною для якісної характеристики кого-, чого-небудь.

Гладенько причесана голова при її довгобразому лиці здавалася якоюсь гострою, малою (Мирний, IV, 1955, 139);

При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб., І, 1955, 195).

10. Уживається з позначенням:

а) особи, в якої хтось живе.

Та небога мешкає при мачусі і при вітчимові (Л. Укр., III, 1952, 645);

Вона живе при старшому синові, механікові радгоспу (Гончар, Людина.., 1960, 124);

б) особи, біля якої хтось є постійно, супроводжуючи або доглядаючи її.

Пошли на його лихо злеє, Щоб люди всі, що при Енеї, Послизли, і щоб він і сам… (Котл., І, 1952, 66);

Баба Зінька зісталася в хаті при дітях (Н.-Лев., VI, 1966, 415);

Коли б ти, Петрику, був оце при мені, в моєму наметі, серед степу, який би я був щасливий! (Хор., Ковила, 1960, 23);

в) особи, під наглядом, керівництвом якої хто-небудь працює, служить.

— А що, пташечко, — питає в мене бабуся, — при молодій панії давненько служиш? (Вовчок, І, 1955, 125);

Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рильський, X, 1962, 31);

г) предмета або тварини, що перебуває під чиїм-небудь наглядом.

Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті (Укр.. присл.., 1963, 148);

Загороди на вівці стояли порожні, і вівчарі порались там, щоб було де ночувати при вівцях (Коцюб., II, 1955, 318).

11. Уживається з позначенням особи, у присутності якої щось відбувається.

Не при нас писано (Укр.. присл.., 1963, 283);

Денис згадав, як вона вилаяла Петра в крамниці, та ще й при людях (Н.-Лев., VI, 1966, 359);

Хоч не його діло повчати при батькові чужу дитину, але Супрун таки повчає (Стельмах, II, 1962, 123).

12. Уживається для вказівки на стан, у якому хто-небудь перебуває.

— Вона, кажуть, була при надії від тебе (Фр., І, 1955, 100);

Віла при житті зісталась, тільки серце крів’ю обкипіло (Л. Укр., І, 1951, 393);

Бути при смерті.

Означальні відношення.

Уживається для вказівки на вигляд, зовнішність, вік або якусь іншу ознаку кого-, чого-небудь.

Вродлива та при здоров’ї, Катря кидається кожному в очі (Мирний, IV, , );

Хоч він і при літах, а все ж справжній мужчина (Тют., Вир, , );

Він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі (Мур., Бук. повість, , ).

Умовні відношення.

Уживається з позначенням явища, події і т. ін., які виступають умовою чого-небудь.

На старість підтоптавсь [Лев], нема вже тії [тої] сили. Що при здоров’ї мав (Гл., Вибр., , );

[Орест:] При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Л. Укр., II, , );

Зітхне стара, при нагоді розповівши Тоні щось із тієї давньої давнини (Гончар, Тронка, , );

Стеля од вітру сиплеться, а при воді зовсім розкисне (Логв., Давні рани, , ).

Допустові відношення.

Уживається з позначенням обставин, незважаючи на які можливий який-небудь стан, виконується якась дія.

При глибокому снігу й при колючому морозі послано гінців у всі краї (Ле, Україна, , );

— При всій своїй відмінності ці всі плани [переселення] об’єднує страх перед майбутнім. (Стельмах, І, , ).