1. Словник української мови в 11 томах

прибичований

ПРИБИЧО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прибичува́ти;

// прибичо́вано, безос. присудк. сл.

До босих ніг прибичовано мотуззям старі калоші (Тют., Вир, 1964, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибичований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до прибичувати. || прибичовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прибичований — ПРИБИЧО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до прибичува́ти; // прибичо́вано, безос. пред. До босих ніг прибичовано мотуззям старі калоші (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах