1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прибичований

прибичо́ваний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прибичувати.

|| прибичовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибичований — ПРИБИЧО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до прибичува́ти; // прибичо́вано, безос. пред. До босих ніг прибичовано мотуззям старі калоші (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  2. прибичований — ПРИБИЧО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прибичува́ти; // прибичо́вано, безос. присудк. сл. До босих ніг прибичовано мотуззям старі калоші (Тют., Вир, 1964, 116). Словник української мови в 11 томах