1. Словник української мови в 11 томах

прибічний

ПРИБІ́ЧНИЙ, а, е, заст. Наближений, довірений.

Лев так далі мовив: — Слухайте ж, ..ви [звірі] всі маєте бути при мені, будете становити мій двір, мою прибічну сторожу і мою армію (Фр., III, 1950, 230);

Ходкевич дав знак рукою — і вся старшина почала розходитися. Лишилася тільки прибічна сторожа (Мак., Вибр., 1956, 481).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибічний — прибі́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. прибічний — див. спільник Словник синонімів Вусика
  3. прибічний — -а, -е, заст. Наближений, довірений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прибічний — ПРИБІ́ЧНИЙ, а, е, заст. Наближений, довірений. Лев так далі мовив: – Слухайте ж, .. ви [звірі] всі маєте бути при мені, будете становити мій двір, мою прибічну сторожу і мою армію (І. Франко); Ходкевич дав знак рукою – і вся старшина почала розходитися. Словник української мови у 20 томах
  5. прибічний — ДОВІ́РЕНИЙ (наділений чиїмсь довір'ям), НАБЛИ́ЖЕНИЙ, ПРИБЛИ́ЖЕНИЙ рідше, ПРИБІ́ЧНИЙ заст. Як тільки почало розтавати, Гелка послав довірених людей до Яливочори, щоб домовилися з гуцулами про сплав (І. Словник синонімів української мови