прибічний
ПРИБІ́ЧНИЙ, а, е, заст.
Наближений, довірений.
Лев так далі мовив: – Слухайте ж, .. ви [звірі] всі маєте бути при мені, будете становити мій двір, мою прибічну сторожу і мою армію (І. Франко);
Ходкевич дав знак рукою – і вся старшина почала розходитися. Лишилася тільки прибічна сторожа (О. Маковей).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибічний — прибі́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- прибічний — див. спільник Словник синонімів Вусика
- прибічний — -а, -е, заст. Наближений, довірений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибічний — ДОВІ́РЕНИЙ (наділений чиїмсь довір'ям), НАБЛИ́ЖЕНИЙ, ПРИБЛИ́ЖЕНИЙ рідше, ПРИБІ́ЧНИЙ заст. Як тільки почало розтавати, Гелка послав довірених людей до Яливочори, щоб домовилися з гуцулами про сплав (І. Словник синонімів української мови
- прибічний — ПРИБІ́ЧНИЙ, а, е, заст. Наближений, довірений. Лев так далі мовив: — Слухайте ж, ..ви [звірі] всі маєте бути при мені, будете становити мій двір, мою прибічну сторожу і мою армію (Фр. Словник української мови в 11 томах