1. Словник української мови в 11 томах

привітненький

ПРИВІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до приві́тний.

[Пріська:] Учися, дочко, говорити! Будь привітненька та веселенька, то й у хаті повеселішає (Вас., III, 1960, 99);

Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток (Гл., Вибр., 1951, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привітненький — приві́тненький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. привітненький — -а, -е. Пестл. до привітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привітненький — ПРИВІ́ТНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до приві́тний. [Пріська:] Учися, дочко, говорити! Будь привітненька та веселенька, то й у хаті повеселішає (С. Васильченко); Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  4. привітненький — Привітни́й, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35. ум. привітненький. Словник української мови Грінченка