приглушення

ПРИГЛУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. приглуши́ти.

У творах О. Корнійчука відсутнє лакування дійсності, приглушення конфліктів (Іст. укр. літ., II, 1956, 575).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приглушення — приглу́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приглушення — -я, с. Дія за знач. приглушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приглушення — ПРИГЛУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. приглуши́ти. У творах О. Корнійчука відсутнє лакування дійсності, приглушення конфліктів (з навч. літ.); Приглушення звука. Словник української мови у 20 томах