приглушений

ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до приглуши́ти.

Здалека, десь зверху, чутно якийсь приглушений простором чи товщею стін голос, що співає пісню (Л. Укр., II, 1951, 185);

Знадвору влітає в хату приглушений гомін (Коцюб., II, 1955, 57);

Журналіст скрізь залишається журналістом: вибираючи серед шляху з багнюки шрифти, приглушений вибухом, як риба, він, проте, якимсь чином уже знав розташування всіх полків (Гончар, III, 1959, 183);

Темна тривога, звичайно приглушена ділом щоденним, Будиться, приспана в серці (Зеров, Вибр., 1966, 199);

Вся щирість, з якою він кілька хвилин тому стискував руку Басанцеві, одразу ж була приглушена сліпою ненавистю до цієї людини (Руд., Остання шабля, 1959, 422);

Зустріч з Флорою Германівною знову схвилювала Канушевича, розворушила приглушені думки про інститут (Коцюба, Нові береги, 1959, 27);

В його голосі відчувалася батьківська скорбота, приглушений біль (Чаб., Балкан. весна, 1960, 353);

// приглу́шено, безос. присудк. сл.

Сонети — се пани. В них мисль відразу Приглушено для форм (Фр., X, 1954, 139).

Мов (немо́в, на́че і т. ін.) гро́мом приглу́шений — приголомшений якою-небудь звісткою, чимсь згаданим, побаченим і т. ін.

Дівчинка стояла наче приглушена громом (Донч., Вибр., 1948, 136);

Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Збан., Єдина, 1959, 29).

2. у знач. прикм. Трохи ослаблений, притишений (про голос).

Він заговорив так швидко по-італійському, що я нічого не зрозуміла. Голос у нього був приглушений і нерівний, я відчувала, як він тремтить увесь (Ю. Янов., II, 1958, 91);

Чийсь виразний, з приглушеними металевими нотами голос запитав: — Значить, румунський шрифт у вас уже є? (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 181);

// Неяскравий, невиразний (про барви).

Старі гуцульські килими приваблюють зір якраз дуже лагідними і стриманими, приглушеними барвами і півтонами (Мас., Під небом.., 1961, 191);

// Прихований, не явний.

Навколо великих людей і круг їх пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба (Рильський, III, 1956, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

приглушений

Значення в інших словниках