пригнічення
ПРИГНІ́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. пригніти́ти, пригні́чувати.
Щоб уникнути пригнічення дуба і сприяти швидкому росту тополі, ми застосували «стрілковий» спосіб розміщення порід (Колг. Укр., 1, 1961, 32);
Тепер можна вважати за твердо встановлене, що травматичний шок виникає як наслідок сильного, але звичайно короткочасного збудження нервової системи з дальшим її пригніченням (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 360);
Початок театральної діяльності М. Л. Кропивницького припадає на час найбільших утисків та заборон, найбільшого пригнічення царизмом української культури (Минуле укр. театру, 1953, 23).
2. Те саме, що пригні́ченість.
Після опромінення у собаки Марсика протягом першої доби відзначалось різке погіршення загального стану, яке супроводжувалось виразним пригніченням, відсутністю апетиту (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 87).
Значення в інших словниках
- пригнічення — пригні́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пригнічення — Гніт, гноблення, пригноблення; (стан) пригніченість, засмученість. Словник синонімів Караванського
- пригнічення — див. неволя Словник синонімів Вусика
- пригнічення — -я, с. 1》 Дія за знач. пригнітити, пригнічувати. 2》 Те саме, що пригніченість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригнічення — ПРИГНІ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пригніти́ти, пригні́чувати. Щоб уникнути пригнічення дуба і сприяти швидкому росту тополі, ми застосували “стрілковий” спосіб розміщення порід (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пригнічення — ГНІТ (насильний вплив на кого-небудь), ГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНІ́ЧЕННЯ, У́ТИСК (перев. мн.), ПРИ́ТИСК, НАГНІ́Т діал. — Я.. Словник синонімів української мови