1. Словник української мови в 11 томах

пригрібати

ПРИГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Прикидати, присипати що-небудь, ховаючи.

Боєць якусь хвилину мовчав, досмоктуючи цигарку, потім кинув на землю недокурок, пригріб його чоботом (Тют., Вир, 1964, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригрібати — пригріба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригрібати — -аю, -аєш, недок., пригребти, -бу, -беш, док., перех. Прикидати, присипати що-небудь, ховаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригрібати — (землю) загортати, загорнути, позагортати, нагортати, нагорнути, понагортати, обгортати, обгорнути, пообгортати, підгортати, підгорнути, попідгортати, пригортати, пригорнути, попригортати, (речі) накопичувати, накопичити, понакопичувати, див. Словник чужослів Павло Штепа
  4. пригрібати — ПРИГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., що. Прикидати, присипати що-небудь, ховаючи. Боєць якусь хвилину мовчав, досмоктуючи цигарку, потім кинув на землю недокурок, пригріб його чоботом (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах