1. Словник української мови в 11 томах

пригріватися

ПРИГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.

1. Зігрівати себе, своє тіло (перев. у теплому, затишному місці).

Москва передавала хорошу музику, — я пригрівалася в ліжку і не могла заснути (Гур., Осок. друзі, 1946, 59);

Десь притуливсь [цвіркун] на припічку. Пригрівся — й горя мало (Мисик, Біля криниці, 1967, 15);

Тьотя Сима мирно дрімає, пригрівшись в куточку канапи (Коч., II, 1956, 467);

Ягня, пригрівшися біля людини, пильно дивилося на неї (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 542).

2. розм. Те саме, що підігріва́тися.

— Он там, у печі, пригрівається, що слуги не доїли — бери собі та й їж, коли хоч (Хотк., II, 1966, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригріватися — пригріва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пригріватися — -аюся, -аєшся, недок., пригрітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 Зігрівати себе, своє тіло (перев. у теплому, затишному місці). 2》 розм. Те саме, що підігріватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригріватися — ПРИГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Зігрівати себе, своє тіло (перев. у теплому, затишному місці). Москва передавала хорошу музику, – я пригрівалася в ліжку і не могла заснути (О. Словник української мови у 20 томах
  4. пригріватися — ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ (ЗОГРІВА́ТИСЯ), ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови