придавлений
ПРИДА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до придави́ти 1-4.
Хлопчик підвівся, кинувся збоку на матір, обвив її шию і головку сестриці своїми руками.. Одарочка, придавлена до материної шиї, мовчки роняла свої сльозенята на її лоно (Мирний, І, 1954, 211);
Тут і там до землі придавлена крушина, не позбавлена своєї сили цілковито — вродила безліч червоних ягід (Коб., І, 1956, 463);
Марія в потемках намацала клямку, він ступив через поріг слідом за нею — і вже стояв у просторій кімнаті, придавленій низькою стелею (Гуц., Скупана.., 1965, 40);
Часом він [Єгипет] ворушивсь, наче лев у кайдани закутий, Глухо порикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам’яної (Л. Укр., І, 1951, 423);
Хтось плакав, кульгаючи на придавлену ногу (Вас., І, 1959, 315);
Мати потрапила під полудрабок і, придавлена, довго лежала непритомна (Юхвід, Оля, 1959, 11);
Він таки вийняв з бороди бджолу, і вона, чи придавлена, чи змучена, поповзла по його руці (Стельмах, І, 1962, 601);
Терезка сиділа, пригнічена й придавлена своїм горем, наче важким мішком (Томч., Готель.., 1960, 233);
Не вміють зрозуміти історичної перспективи ті, хто придавлений рутиною капіталізму, оглушений могутнім крахом старого.. (Ленін, 35, 1973, 185).
2. у знач. прикм. Те саме, що зда́влений 3.
Суд читає присуд: ..Лукію Коломійцеву заслати на Сибір.., важке придавлене ридання розлягається по великій світлиці (Гр., І, 1963, 401);
Знов — панно Ганно. Та не таке воно, як передніше, ні. Те було свобідне, веселе, дзвінке, срібне — це якесь сумне, ніби придавлене, стривожене (Круш., Буденний хліб.., 1960, 21);
Чути — люди співають глухими, придавленими басами (Ю. Янов., IV, 1959, 91).
3. у знач. прикм., перен. Безвольний, інертний, у гнітючому настрої.
Коли ясно зрозумів безрадісну дійсність, — сумно стояв уже він тоді, придавлений, знищений (Хотк., І, 1966, 127);
// Який зазнає утисків, гноблення.
Значення в інших словниках
- придавлений — прида́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- придавлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до придавити 1-4). 2》 у знач. прикм. Те саме, що здавлений 3). 3》 у знач. прикм., перен.Безвольний, інертний, у гнітючому настрої. || Який зазнає утисків, гноблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- придавлений — ПРИДА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до придави́ти 1–4. Хлопчик підвівся, кинувся збоку на матір, обвив її шию і головку сестриці своїми руками .. Словник української мови у 20 томах
- придавлений — ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм. Словник синонімів української мови