1. Словник української мови в 11 томах

придатність

ПРИДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. прида́тний.

Варвара давно відчувала, що в дочки нема придатності до хатнього господарства (Горд., II, 1959, 202);

При розбиранні [машини] всі деталі очищають, оглядають, встановлюють придатність їх для дальшої роботи (Практ. з машинозн., 1957, 219);

Урожай з післяжнивних посівів починають збирати тоді, коли рослини досягнуть господарської придатності (Колг. Укр., 6, 1956, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придатність — прида́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. придатність — [приедат(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. придатність — -ності, ж. Властивість і стан за знач. придатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придатність — ПРИДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. прида́тний. Варвара давно відчувала, що в дочки нема придатності до хатнього господарства (К. Словник української мови у 20 томах
  5. придатність — Прида́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. придатність — Придатність, -ности ж. Пригодность, годность. Желех. Словник української мови Грінченка