придбаний

ПРИ́ДБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до придба́ти.

Не образи і не «Страшний суд», нещодавно придбані молодим батюшкою, а мирське більше цікавило отця Миколая (Стельмах, І, 1962, 265);

Оксен стояв посеред щойно придбаного поля (Дім., І будуть люди, 1964, 119);

Що далі, то гірш та гірш надозолює мені те придбане добро (Вовчок, VI, 1956, 294);

Листоноша напівлежав, милуючись перламутровим баяном, придбаним для клубу (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 85);

Постараюсь «не виходити з берегів», не збиватися з придбаних за кордоном гігієнічних звичок (Л. Укр., V, 1956, 377);

// у знач. ім. при́дбане, ного, с. Те, що хто-небудь придбав.

Чи не знищить та зима знову всього придбаного за літо, як уже не раз нищила (Л. Укр., V, 1956, 57);

// при́дбано, безос. присудк. сл.

Хазяйка у хаті, та нема нічого, нічого не придбано, нічого і приставити на обід! (Кв.-Осн., VI, 1957, 680);

Вже не полічу, мабуть, скільки багато тепер у його їх [вуликів] придбано (Вовчок, І, 1955, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me