придбавати
ПРИДБАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ПРИДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи).
Ляля вже придбала друковане видання всіх творів Чернишевського (Гончар, IV, 1960, 45);
Берданку Кудрейко придбав у місті в знайомого мисливця (Донч., II, 1956, 285);
// Наживати, нагромаджувати майно, гроші і т. ін.
Отож той самий сиротина У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Шевч., II, 1963, 269);
Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме гноття та рам’я висіло… (Мирний, 1, 1949, 140);
— Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька, своїми руками і своєю головою. Чи може ти інакше думаєш? — Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, — одразу ж погодився Яків (Стельмах, І, 1962, 594);
// Купувати, призначаючи для кого-, чого-небудь.
Під час екскурсій школярі, як правило, збирають багатий матеріал для майбутніх тематичних вечорів, придбавають репродукції окремих картин (Мист., 1, 1969, 37);
Нам купили, Нам придбали Пречудового м’яча! (Перв., Райдуга.., 1960, 27).
2. перев. док. Знайти собі друзів, знайомих, товаришів і т. ін.
Познаходила давніх знайомих, придбала й нових (Л. Укр., V, 1956, 299);
— Я мушу дякувати долі, що придбав такого цінного співробітника і товариша, — тепло відгукнувся Бутаков (Тулуб, В степу.., 1964, 244);
// розм. Народити дитину (дітей).
— Як вона, скажіть мені на милость господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Мирний, 1, 1954, 88);
Десять пар очей, десять пар вух придбала Марія за вісімнадцять років шлюбного життя (Вільде, Опов., 1954, 91).
3. тільки док., перен. Зазнати щастя, біди, клопоту і т. ін.
Осел придбав нову біду: Де не повернеться — усе не до ладу (Гл., Вибр., 1951, 137);
— Криком нічого не вдієш з ними, тільки клопоту придбаєш (Коцюб., І, 1955, 213);
Щастя хочеш ти зазнати? Щастя дурно не дається: Тільки той його придбає, Хто за його в бої б’ється (Гр., І, 1963, 123);
// Здобути славу, популярність, силу і т. ін.
Невмирущу славу придбав собі Шевченко не малюванням, а своїми віршами (Мирний, V 1955, 310);
// Набути знання, досвіду і т. ін.
Знання багато-багато за стільки віків ми придбали, Тільки не знаєм того, що нам цікаве найбільш (Сам., І, 1958, 73);
Науку вищу він придбав У вищій політичній школі.. (Рильський, II, 1946, 30);
// розм. Одержати назву, прізвисько.
Крім «бунтаря», він придбав ще й звання «безбожника» (Ле, Опов. та нариси, 1950, 4).
Значення в інших словниках
- придбавати — р., набувати, гребти до себе, (ворогів) наживати, (працею) дороблятися; дк. ПРИДБАТИ, набути, (за гроші) купити; (одяг) справити; (працею) надбати, нажити; (друзів) знайти; (біду) набратися чого; (славу) здобути, зажити чого; (прізвисько) дістати. Словник синонімів Караванського
- придбавати — див. дбати Словник синонімів Вусика
- придбавати — -аю, -аєш, недок., рідко, придбати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи). || Наживати, нагромаджувати майно, гроші і т. ін. || Купувати, призначаючи для кого-, чого-небудь. 2》 перев. док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- придбавати — ПРИДБАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко; ПРИДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи). Славута збирав їх [книги] усе життя. Словник української мови у 20 томах
- придбавати — Придбава́ти, -ва́ю, -єш сов. в. придба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣтать, пріобрѣсть. Се придбавають у Бога собі ласки, даючи милостину. Волч. у. Худоби діждалися, — придбали хутір, став і млин. Шевч. Хочу я з рочок погуляти, щоб собі посагу що придбати. Мет. 46. Словник української мови Грінченка