придбавати

придбава́ти

-аю, -аєш, недок., рідко, придбати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи).

|| Наживати, нагромаджувати майно, гроші і т. ін.

|| Купувати, призначаючи для кого-, чого-небудь.

2》 перев. док. Знайти собі друзів, знайомих, товаришів і т. ін.

|| розм. Народити дитину (дітей).

3》 тільки док., перен. Зазнати щастя, біди, клопоту і т. ін.

|| Здобути славу, популярність, силу і т ін.

|| Набути знання, досвіду і т. ін.

|| розм. Одержати назву, прізвисько.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придбавати — р., набувати, гребти до себе, (ворогів) наживати, (працею) дороблятися; дк. ПРИДБАТИ, набути, (за гроші) купити; (одяг) справити; (працею) надбати, нажити; (друзів) знайти; (біду) набратися чого; (славу) здобути, зажити чого; (прізвисько) дістати. Словник синонімів Караванського
  2. придбавати — див. дбати Словник синонімів Вусика
  3. придбавати — ПРИДБАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко; ПРИДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи). Славута збирав їх [книги] усе життя. Словник української мови у 20 томах
  4. придбавати — ПРИДБАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ПРИДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи). Ляля вже придбала друковане видання всіх творів Чернишевського (Гончар, IV, 1960, 45)... Словник української мови в 11 томах
  5. придбавати — Придбава́ти, -ва́ю, -єш сов. в. придба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣтать, пріобрѣсть. Се придбавають у Бога собі ласки, даючи милостину. Волч. у. Худоби діждалися, — придбали хутір, став і млин. Шевч. Хочу я з рочок погуляти, щоб собі посагу що придбати. Мет. 46. Словник української мови Грінченка