придбавати

ПРИДБАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко; ПРИДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Ставати власником чого-небудь (перев. купуючи).

Славута збирав їх [книги] усе життя. Одні купував за великі гроші у монастирях, де їх виготовляли монахи, другі придбавав випадково у купців чи збіднілих книжників, треті переписував сам... (В. Малик);

Ляля вже придбала друковане видання всіх творів Чернишевського (О. Гончар);

Берданку Кудрейко придбав у місті в знайомого мисливця (О. Донченко);

// Наживати, нагромаджувати майно, гроші і т. ін.

Отож той самий сиротина У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят, Одежу справив (Т. Шевченко);

Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме гноття та рам'я висіло... (Панас Мирний);

– Не буду ж тобі віддавати ту землю і ті статки, які нажив без батька, своїми руками і своєю головою. Чи може ти інакше думаєш? – Гаразд, поділимо тільки те, що батьки придбали, – одразу ж погодився Яків (М. Стельмах);

// Купувати, призначаючи для кого-, чого-небудь.

Під час екскурсій школярі, як правило, збирають багатий матеріал для майбутніх тематичних вечорів, придбавають репродукції окремих картин (з наук. літ.);

Нам купили, Нам придбали Пречудового м'яча! (Л. Первомайський).

2. перев. док. Знайти собі друзів, знайомих, товаришів і т. ін.

Познаходила давніх знайомих, придбала й нових (Леся Українка);

– Я мушу дякувати долі, що придбав такого цінного співробітника і товариша, – тепло відгукнувся Бутаков (З. Тулуб);

// розм. Народити дитину (дітей).

– Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? – допитується дядина (Панас Мирний);

Десять пар очей, десять пар вух придбала Марія за вісімнадцять років шлюбного життя (Ірина Вільде).

3. тільки док., перен. Зазнати щастя, біди, клопоту і т. ін.

Осел придбав нову біду: Де не повернеться – усе не до ладу (Л. Глібов);

– Криком нічого не вдієш з ними, тільки клопоту придбаєш (М. Коцюбинський);

Щастя хочеш ти зазнати? Щастя дурно не дається: Тільки той його придбає, Хто за його в бої б'ється (Б. Грінченко);

// Здобути славу, популярність, силу і т. ін.

Невмирущу славу придбав собі Шевченко не малюванням, а своїми віршами (Панас Мирний);

// Набути знання, досвіду і т. ін.

Знання багато-багато за стільки віків ми придбали, Тільки не знаєм того, що нам цікаве найбільш (В. Самійленко);

// розм. Одержати назву, прізвисько.

Крім “бунтаря”, він придбав ще й звання “безбожника” (Іван Ле).