придушення

ПРИДУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. придуши́ти, приду́шувати.

Вся система капіталізму, основана на приватній власності на засоби виробництва, всією своєю суттю спрямована на придушення людської особистості (Ком. Укр., 3, 1962, 59);

Придушення революції 1848-49 рр. привело Європу до нечуваної реакції (Тич., III, 1957, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придушення — приду́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. придушення — Витіснення із сфери свідомості людини потягів, потреб, мотивів, непрємних і неприйнятних для неї з певних міркувань морально-етичного чи правового характеру. англ. suppression; нім. Erwürgung f=, -en; угор. elfojtás; рос. подавление. Словник із соціальної роботи
  3. придушення — -я, с. Дія за знач. придушити, придушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придушення — ПРИДУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. придуши́ти, приду́шувати. Тим часом на нових місцях запорожці зустрічалися з іншими козаками-емігрантами: це були донські козаки, які ще на початку XVIII ст. Словник української мови у 20 томах