придушення

ПРИДУ́ШЕННЯ, я, с.

Дія за знач. придуши́ти, приду́шувати.

Тим часом на нових місцях запорожці зустрічалися з іншими козаками-емігрантами: це були донські козаки, які ще на початку XVIII ст. після придушення повстання отамана Булавіна виселитися до Туреччини (з наук. літ.);

Цензура як засіб придушення потенційної опозиції використовувалася в Росії завжди, але за правління Миколи І вона стала суворішою, ніж будь-коли (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придушення — приду́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. придушення — Витіснення із сфери свідомості людини потягів, потреб, мотивів, непрємних і неприйнятних для неї з певних міркувань морально-етичного чи правового характеру. англ. suppression; нім. Erwürgung f=, -en; угор. elfojtás; рос. подавление. Словник із соціальної роботи
  3. придушення — -я, с. Дія за знач. придушити, придушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придушення — ПРИДУ́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. придуши́ти, приду́шувати. Вся система капіталізму, основана на приватній власності на засоби виробництва, всією своєю суттю спрямована на придушення людської особистості (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах