1. Словник української мови в 11 томах

призвичаювання

ПРИЗВИЧА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. призвича́ювати.

Після дво-триденного призвичаювання велика рогата худоба з охотою поїдала зелену масу буркуна (Хлібороб Укр., 4, 1964, 34);

Діти на селі — поміч.. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти. От і почалось.. на перший раз для дітвори любе призвичаювання (Мирний, II, 1954, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призвичаювання — призвича́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. призвичаювання — -я, с. Дія за знач. призвичаювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призвичаювання — ПРИЗВИЧА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. призвича́ювати. Після дво-триденного призвичаювання велика рогата худоба з охотою поїдала зелену масу буркуна (з наук. літ.); Діти на селі – поміч .. Піднялись трохи хлопці, – треба їх до діла призвичаїти. Словник української мови у 20 томах
  4. призвичаювання — Призвича́ювання, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. призвичаювання — Призвичаювання, -ня с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання. Мир. ХРВ. 127. Словник української мови Грінченка