призвичаюватися

ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся і рідко ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного.

Я обімлів: ця дитина вже призвичаювалася марити про смерть, вона бажала її, сподівалася, як єдиного свого заступника (Л. Янов., І, 1959, 326);

[Килина:] Найкраще, коли людина призвичаюється не до розкошів і приймає без ремства те, що доля посилає (Кроп., IV, 1959, 273);

[Мартин:] Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було «Мартин, дядьку Мартине», а тепер — пан!.. Нічого, призвичаяться! (К.-Карий, І, 1960, 329);

Коли роздивишся довкола На безбережне море зла, До лжі призвичишся (Граб., І, 1959, 101);

// до кого. Знайомитися з ким-небудь ближче, звикати до когось.

— Я призвичаїлася до неї, бачу, що вона намислила добре, каже, круто треба з боярами галицькими поводитися (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 42);

// Ставати готовим до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін.

В ці роки призвичаїлися люди до несподіванок (Ле, Вибр., 1939, 129);

// Пристосовуватися до нових умов, обставин, освоюватися з чим-небудь.

[Матушка гуменя:] Хай, коли хоче [молодиця], живе у нас, придивляється до наших звичаїв, призвичаюється до наших порядків (Мирний, V, 1955, 73);

Після яскравого денного світла око не відразу призвичаїлось до зеленої сутіні (Донч., V, 1957, 68).

2. Виробляти в собі яку-небудь звичку.

Пишалися [люди великого світу] поганим знанням власної мови, а дітей взагалі російської мови не вчили, щоб вони призвичаювалися навіть думати по-французьки чи по-англійськи (Полт., Повість.., 1960, 418);

Він уже призвичаївсь завжди і в усьому коритися їй (Крот., Сини.., 1948, 42);

// Здобувати навики, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою; навчатися чого-небудь.

— Слухай мою команду! — вигукнув Марко, уже тут призвичаюючись до військового діла (Тют., Вир, 1964, 288);

Богатир відважний на ім’я Михайлик до того призвичаївся був безпомильно із башти високої пускати стрілу у ворога, що завше попадав їм у миску (Тич., III, 1957, 263);

За ці кілька днів тертя між бойовими частинами Захар призвичаївся уточняти обстановку (Ле, Право.., 1957, 117).