приймачка
ПРИЙМА́ЧКА, и, ж. Жін. до прийма́к.
Він був бездітний і прийняв собі маленьку дівчинку за приймачку (Н.-Лев., IV, 1956, 196);
*У порівн. У тітки Маруся вижила чотири роки.. Вона завсігди була як чужа, як приймачка у цій сім’ї (Гр., І, 1963, 371).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приймачка — прийма́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- приймачка — -и. Жін. до приймак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приймачка — ПРИЙМА́ЧКА, и, ж. Жін. до прийма́к. Він був бездітний і прийняв собі маленьку дівчинку за приймачку (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. У тітки Маруся вижила чотири роки .. Вона завсігди була як чужа, як приймачка у цій сім'ї (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- приймачка — Прийма́чка, -чки, -чці; -ма́чки, -ма́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приймачка — Приймачка, -ки ж. Пріемышъ женскаго пола. Словник української мови Грінченка