прикажчикувати
ПРИКАЖЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Служити прикажчиком (у 1, 2 знач.).
Пан глянув на Максима Базилевського, тоді він прикажчикував, та й каже: — Збудувать на цім місці хату на дві половини з кімнатами та й другу поруч поставить (Стор., І, 1957, 185);
[Кирпа:] Музиченко лавку завів.. [Меланія Григорівна:] Може, і наш Трохим там прикажчикуватиме? (Кроп., IV, 1959, 208).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикажчикувати — прикажчикува́ти дієслово недоконаного виду арх. Орфографічний словник української мови
- прикажчикувати — -ую, -уєш, недок., іст. Служити прикажчиком (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикажчикувати — ПРИКАЖЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Служити прикажчиком (у 1, 2 знач.). Пан глянув на Максима Базилевського, тоді він прикажчикував, та й каже: – Збудувать на цім місці хату на дві половини з кімнатами та й другу поруч поставить (О. Словник української мови у 20 томах