приказковий
ПРИКАЗКО́ВИЙ, а, е. Стос. до приказки.
А може, як справжнього щастя зазнає [Гордій].., то якось воно й та відмова наблизиться до його. А може? — казав він сам собі, добре розуміючи, що се та приказкова соломина, що за неї хапається людина втопаючи (Гр., II, 1963, 111);
// Такий, як у приказці.
З другого боку, закінчення поезій Шевченка часто мають підсумовуюче приказковий характер (Курс історії укр. літ. мови. І, 1958, 231).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приказковий — приказко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- приказковий — -а, -е. Стос. до приказки. || Такий, як у приказці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приказковий — ПРИКАЗКО́ВИЙ, а, е. Стос. до приказки. А може, як справжнього щастя зазнає [Гордій].., то якось воно й та відмова наблизиться до його. А може? – казав він сам собі, добре розуміючи, що се та приказкова соломина, що за неї хапається людина втопаючи (Б. Словник української мови у 20 томах