прикладення

ПРИКЛА́ДЕННЯ, я, с. Дія за знач. прикла́сти.

Антибіотики, будучи біологічно активними речовинами, в залежності від об’єкта прикладення та від зовнішніх обставин і умов діють по-різному: то пригнічують життєві функції організму, то стимулюють їх, а в багатьох випадках залишаються цілком інертними (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 67);

В таборі імперіалізму точиться гостра конкурентна боротьба за ринки збуту, сфери прикладення капіталу, за джерела сировини (Програма КПРС, 1961, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикладення — прикла́дення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прикладення — -я, с. Дія за знач. прикласти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикладення — (грам.) прикладка Словник чужослів Павло Штепа
  4. прикладення — ПРИКЛА́ДЕННЯ, я, с. Дія за знач. прикла́сти. Антибіотики, будучи біологічно активними речовинами, в залежності від об'єкта прикладення та від зовнішніх обставин і умов діють по-різному: то пригнічують життєві функції організму, то стимулюють їх... Словник української мови у 20 томах