прикуповувати
ПРИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. прику́плять; док., перех. і без додатка. Купувати що-небудь на додаток до чогось.
— Їжте, гостоньки, їжте, любі! Ми.. на базарі не прикуповуємо. Живемо колгоспом — дай боже всякому! (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 18);
— Здружуються вони [пани] і починають жити ще в кращих будинках, прикупають села, прибільшують собі повагу (Вовчок, І, 1955, 379);
[Денис:] Худоби у нас, слава господові, вдоволь [удосталь], хіба ще думаєш прикупити? (Кроп., II, 1958, 458);
Шкода, забув [Русевич] цього разу прикупити нових пластинок, така запаморочена голова була (Шовк., Інженери, 1956, 158).
◊ Ли́ха прикупи́вши — з труднощами.
Жили тепер, лиха прикупивши, — доїдали останні крихти (Юхвід, Оля, 1959, 99);
Перший раз ледве зібрав [Іван] людей.. Та все ж, лиха прикупивши, зібрав якось кілька чоловік (Ткач, Плем’я.., 1961, 358).
Значення в інших словниках
- прикуповувати — прикупо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прикуповувати — -ую, -уєш, прикупляти, -яю, -яєш і прикупати, -аю, -аєш, недок., прикупити, -куплю, -купиш; мн. прикуплять; док., перех. і без додатка. Купувати що-небудь на додаток до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикуповувати — ПРИКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш, ПРИКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПРИКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. прику́плять; док., кого, що і без прям. дод. Купувати на додаток до чогось. – Їжте, гостоньки, їжте, любі! Ми .. на базарі не прикуповуємо (В. Словник української мови у 20 томах