прикуска
ПРИКУ́СКА¹, и, ж., діал. Закуска.
◊ На прику́ску — на додаток.
Попросять люди про Саву Чалого, про Супруна, Морозенка, Залізняка, Кармелюка чи Бондарівну, — заспіває [кобзар Є. О. Адамцевич].. А на прикуску додасть ще й жартівливих (Літ. Укр., 24.XII 1968, 3).
ПРИКУ́СКА², и, ж., вет. Шкідлива звичка у коня ковтати повітря, хапаючись зубами за який-небудь предмет.
Сприяють захворюванню [здуттю кишок]: повітряна прикуска, перевтома, ушиби живота, удари, падіння, натикання на тверді предмети і ін. (Профіл. захвор., 1955, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикуска — прику́ска 1 іменник жіночого роду закуска діал. прику́ска 2 іменник жіночого роду шкідлива звичка у коня Орфографічний словник української мови
- прикуска — I -и, ж., діал. Закуска. На прикуску — на додаток. II -и, ж., вет. Шкідлива звичка у коня ковтати повітря, хапаючись зубами за який-небудь предмет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикуска — ПРИКУ́СКА¹, и, ж., діал. Закуска. ◇ (1) На прику́ску – на додаток. Попросять люди про Саву Чалого, про Супруна, Морозенка, Залізняка, Кармелюка чи Бондарівну, – заспіває [кобзар Є. О. Адамцевич] .. А на прикуску додасть ще й жартівливих (з газ.). Словник української мови у 20 томах