прикуска
прику́ска
I -и, ж., діал.
Закуска.
На прикуску — на додаток.
II -и, ж., вет.
Шкідлива звичка у коня ковтати повітря, хапаючись зубами за який-небудь предмет.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикуска — прику́ска 1 іменник жіночого роду закуска діал. прику́ска 2 іменник жіночого роду шкідлива звичка у коня Орфографічний словник української мови
- прикуска — ПРИКУ́СКА¹, и, ж., діал. Закуска. ◇ (1) На прику́ску – на додаток. Попросять люди про Саву Чалого, про Супруна, Морозенка, Залізняка, Кармелюка чи Бондарівну, – заспіває [кобзар Є. О. Адамцевич] .. А на прикуску додасть ще й жартівливих (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- прикуска — ПРИКУ́СКА¹, и, ж., діал. Закуска. ◊ На прику́ску — на додаток. Попросять люди про Саву Чалого, про Супруна, Морозенка, Залізняка, Кармелюка чи Бондарівну, — заспіває [кобзар Є. О. Адамцевич].. А на прикуску додасть ще й жартівливих (Літ. Укр., 24. Словник української мови в 11 томах