прикусити

прикуси́ти

див. прикушувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикусити — прикуси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикусити — ПРИКУСИ́ТИ див. прику́шувати. Словник української мови у 20 томах
  3. прикусити — прикуси́ти язика́, жарт. Утриматися від висловлювань; замовкнути. А що хочеш збрехать, язика прикуси (М. Номис); Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
  4. прикусити — ПРИКУСИ́ТИ див. прику́шувати. Словник української мови в 11 томах
  5. прикусити — Прикусити см. прикушувати. Словник української мови Грінченка