прилучення

ПРИЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. прилучи́ти, прилучи́тися.

В часі прилучення Галичини до Австрії ані у Львові, ані загалом ніде в тім краю не було театру (Фр., XVI, 1955, 232);

Прилучення трудящих до культури Ленін вважав однією з найважливіших умов соціалістичного будівництва (Біогр. Леніна, 1955, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилучення — прилу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прилучення — -я, с. Дія за знач. прилучити, прилучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилучення — ПРИЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. прилучи́ти, прилучи́тися. В часі прилучення Галичини до Австрії ані у Львові, ані загалом ніде в тім краю не було театру (І. Словник української мови у 20 томах
  4. прилучення — Прилу́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)