прилюблятися
ПРИЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. прилю́бляться; док., діал.
1. Закохуватися в кого-небудь; починати любити.
Як я до його [зятя] придивилась, прилюбилась, моя матінко, — то він мені за дитину рідну став (Вовчок, І, 1955, 281).
2. Починати любити що-небудь.
— Ви ще ніколи не були в Парижі? — питає [Софі]. — Ні, — кажу, — це ми уперше тут. — Ото усе ж вас бавитиме… Париж гарний, і усі тут прилюбляються (Вовчок, І, 1955, 375);
Морський півень співає цілий рік, і спів його нагадує музичний свист.. До цієї риби люди прилюбилися не тільки через її співи й красу. Досить згадати при гурманові її назву, як у нього починає слинка котитись, — така вона смачна (Наука.., 10, 1969, 50);
// Виявляти пристрасть до чого-небудь.
Прилюбився до горілки.
Значення в інших словниках
- прилюблятися — прилюбля́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- прилюблятися — -яюся, -яєшся, недок., прилюбитися, -люблюся, -любишся; мн. прилюбляться; док., діал. 1》 Закохуватися в кого-небудь; починати любити. 2》 Починати любити що-небудь. || Виявляти пристрасть до чого-небудь. Прилюбився до горілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилюблятися — ПРИЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. прилю́бляться; док., розм., рідко. 1. Закохуватися в кого-небудь; починати любити. Словник української мови у 20 томах
- прилюблятися — ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови