1. Словник синонімів української мови

прилюблятися

ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал.; ЗАХОПИ́ТИСЯ ким (звичайно про сильне, але нетривале почуття). — Недок.: зако́хуватися, улюбля́тися (влюбля́тися), залю́блюватися, залюбля́тися, розко́хуватися, прилюбля́тися, захо́плюватися. Закохався я в вас до нестями.. (П. Грабовський); — Я пам'ятаю, як у свою кріпачку.. так улюбився, що задумував женитись (Панас Мирний); Тікай, Грицю, Марусеньки, Бо в тебе влюбилась (Л. Боровиковський); Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (О. Кобилянська); — А правда, Христина Гордієнчишина таки славна?.. — Та вклепатися можна, — недбало додав Григорій (М. Стельмах); Бідолахи (паничі) розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Так вона (панночка) всім до душі прийшла (Марко Вовчок); Ольга не на жарт захопилась Іваном (П. Колесник). — Пор. 1. полюби́ти.

ПРИОХО́ТИТИСЯ (набути схильності до когось, чогось), ПРИСТРАСТИ́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал. — Недок.: приохо́чуватися, пристра́щуватися (пристраща́тися), прилюбля́тися. Над усе на світі Пантелей Брунька любив пиво. Де й коли так приохотився до нього — невідомо (О. Підсуха); Пристрастившися до збирання грошей, він забув про Олімпію (І. Франко); Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, — то він мені за дитину рідну став (Марко Вовчок).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилюблятися — прилюбля́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. прилюблятися — -яюся, -яєшся, недок., прилюбитися, -люблюся, -любишся; мн. прилюбляться; док., діал. 1》 Закохуватися в кого-небудь; починати любити. 2》 Починати любити що-небудь. || Виявляти пристрасть до чого-небудь. Прилюбився до горілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилюблятися — ПРИЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. прилю́бляться; док., розм., рідко. 1. Закохуватися в кого-небудь; починати любити. Словник української мови у 20 томах
  4. прилюблятися — ПРИЛЮБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. прилю́бляться; док., діал. 1. Закохуватися в кого-небудь; починати любити. Словник української мови в 11 томах