примир’я

ПРИМИ́Р’Я, я, с., рідко. Те саме, що прими́рення.

Мовчать руїни, сонце сяє, І білий стяг примир’я має (Олесь, Вибр., 1958, 203);

Вигнанцеві відкрився інший світ; Забулось лихо, надійшло примир’я (Зеров, Вибр., 1966, 405).