1. Словник української мови в 11 томах

примудрувати

ПРИМУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех., розм. Мудро придумати що-небудь.

[1-й голос:] Так от же він примудрував так хитро, В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Сам., II, 1958, 70);

// Те саме, що примудря́тися.

— Дивно, як вони примудрували почепити його [прапор] вночі! —промовив Гаврило Клумак (Скл., Карпати, II, 1954, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примудрувати — примудрува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. примудрувати — -ую, -уєш, док., перех. і неперех., розм. Мудро придумати що-небудь. || Те саме, що примудрятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примудрувати — ПРИМУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. Мудро придумати що-небудь. [1-й голос:] Так от же він примудрував так хитро, В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (В. Самійленко); // Те саме, що примудря́тися. Швидко примудрували, що робити. Словник української мови у 20 томах
  4. примудрувати — Примудрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Придумать, ухитриться. Словник української мови Грінченка