примудрятися
ПРИМУДРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИМУДРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., у сполуч. з інфін.
1. Знаходити спосіб здійснювати що-небудь у складних умовах.
Він примудряється заснути навіть навстоячки, в присутності людей (Коп., Вибр., 1948, 158);
Вася примудрявся хапатися за корму і відпочивати кілька секунд (Собко, Скеля.., 1961, 136);
Немов на ствердження моєї думки, Коваль таки примудрився і просунув голову (Збан., Єдина, 1959, 225).
2. Додумавшись до створення чого-небудь незвичного, здійснювати це.
Винахідливий власник диліжансів примудрився поділити карету на чотири класи (Наука.., 7, 1967, 46);
На будинку, де ліхтар, Зовсім невеличку, — «Тут живе ветеринар» — Причепив [Кока] табличку. Примудривсь ще наліпить Бронзову оздобу… (С. Ол., Вибр., 1959, 258);
Він примудрився фарбувати мішковину в різні кольори і шити з неї штани й тужурки (Бойч., Молодість, 1949, 15).
Значення в інших словниках
- примудрятися — примудря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- примудрятися — -яюся, -яєшся, недок., примудритися, -рюся, -ришся, док., у сполуч. з інфін. 1》 Знаходити спосіб здійснювати що-небудь у складних умовах. 2》 Додумавшись до створення чого-небудь незвичного, здійснювати це. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примудрятися — ПРИМУДРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИМУДРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., у сполуч. з інфін. 1. Знаходити спосіб здійснювати що-небудь у складних умовах. Він примудряється заснути навіть навстоячки, в присутності людей (О. Словник української мови у 20 томах
- примудрятися — ЗМОГТИ́ (виявитися в змозі, в силі щось зробити), ЗУМІ́ТИ, СПРОМОГТИ́СЯ, ПРИМОГТИ́ діал., ПРИМОГТИ́СЯ діал., УДА́ТИ (ВДА́ТИ) діал. Словник синонімів української мови