1. Словник української мови в 11 томах

примітливий

ПРИМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий.

Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма (Сл. Гр.);

Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, була примітлива і вірно реагувала на все (Ю. Янов., II, 1954, 52);

З’явивсь ти у Ферней, і цинік посивілий, Привідця дум і мод примітливий і смілий, ..Віддав тобі поклін передмогильний свій (Зеров, Вибр., 1966, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примітливий — примі́тливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. примітливий — див. уважний Словник синонімів Вусика
  3. примітливий — -а, -е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примітливий — Уважний, уважливий, спостережливий, кмітливий, див. бистрий, понятливий, толковий Словник чужослів Павло Штепа
  5. примітливий — ПРИМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий. Примітлива дівчина, – усе в хазяйстві перейма (Сл. Б. Грінченка); З'явивсь ти у Ферней, і цинік посивілий, Привідця дум і мод примітливий і смілий, .. Віддав тобі поклін передмогильний свій (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  6. примітливий — СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  7. примітливий — Примітливий, -а, -е Внимательный, все перенимающій и усваивающій. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма. Лохв. у. Словник української мови Грінченка