примішуватися

ПРИМІ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Перемішуючись, ставати складовою частиною чого-небудь, додаватися до чогось.

Тепер дим став немов густішим, до нього примішалося ще щось (Хотк., II, 1966, 197);

Він стогнав, вигинаючись під важким Оверком, об мокру землю бився до крові й чув — примішався ще запах її до запаху гнилої картоплі й мокрої землі (Головко, II, 1957, 166);

// Вступати в розмову, спів, гру на чому-небудь.

Тим часом Настя загомонила Параску, примішався до їх старий (Мирний, IV, 1955, 51);

// Починати звучати, приєднуючись до інших звуків.

Концерт закінчився шумом далеких оплесків, до яких примішалися захоплені вигуки пожильців котеджу, артистів студії (Вол., Місячне срібло, 1961, 345);

// З’являтися на додаток до чого-небудь.

На галяві побачили [хлопці] дерево, повалене снарядом, до відчуття самотності примішалося відчуття тривоги, небезпеки, які чигали на них на кожному кроці (Гуц., З горіха.., 1967, 3).

2. Те саме, що вмі́шуватися¹ 1.

Цей непричетний до нас, не примішується до нас, ходить особе (Сл. Гр.).

3. перен. Бути причетним до чиєї-небудь справи, до чогось.

[Рябина:] А з якої рації ти мою дитину примішуєш, до того урвителя та бунтівника? [Писар:] Бо вона сама до нього примішується (Фр., IX, 1952, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

примішуватися

Значення в інших словниках