приміщати
ПРИМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех.
1. Знайшовши місце, класти або ставити що-небудь;
// Віддавати на зберігання, використання і т. ін. що-небудь кудись.
Я не посилатиму ще нової статті в «Жизнь», бо шкода, як вона там пропаде, краще я вже.. приміщу її деінде (Л. Укр., V, 1956, 342);
Багатьох цікавить, чи повернеться на Землю «Луноход-1».. Але, на нашу думку, везти його назад має сенс хіба що для того, щоб примістити до музею як перший автомат, котрий проклав колію на іншому космічному тілі (Наука.., 5, 1971, 12);
// Влаштовувати кого-небудь на якесь місце; поміщати.
На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила іззаду (Март., Тв., 1954, 44).
2. Влаштовувати кого-небудь на ніч або поселяти десь.
— Ох, дай боже здоровля [здоров’я] вашому таткові, — простогнав ранений. — Приміщувати нас не треба, бо ми з того самого села, де ваш татко дідичем (Фр., ІІІ. 1950, 348);
Лікар Кноте, як того захотіла Евеліна, живе тепер безвиїзно у Верхівці. Його примістили в управительському флігелі (Рибак, Помилка.., 1956, 316).
3. Влаштовувати кого-небудь у житті (вчитися, працювати, існувати за якийсь рахунок).
— Будьмо сватами і поженимо своїх дітей. — Ружа красненько вислухав нянька та й каже: — Ну, няньку, тепер відпочивайте у своїй домівці, доки жити будете. Тепер уже нікуди не підете. Тепер ви примістили своїх дітей (Калин, Закарп. казки, 1955, 25);
Я вже тут [у Львові] постараюся примістити його [Петруся] (Фр., IV, 1950, 40);
Розум підказував, що мене пожаліють, примістять десь до притулку, я буду ходити до клубу сліпих, на свята виступатиму із спогадами (Ю. Янов., ІІ, 1954, 79).
Значення в інших словниках
- приміщати — приміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приміщати — -аю, -аєш і приміщувати, -ую, -уєш, недок., примістити, -іщу, -істиш, док., перех. 1》 Знайшовши місце, класти або ставити що-небудь. || Віддавати на зберігання, використання і т. ін. що-небудь кудись. || Влаштовувати кого-небудь на якесь місце; поміщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приміщати — ПРИМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., що. 1. Знайшовши місце, класти або ставити що-небудь; // Віддавати на зберігання, використання і т. ін. що-небудь кудись. Словник української мови у 20 томах
- приміщати — ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал. Словник синонімів української мови