1. Орфографічний словник української мови

приміщати

приміща́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приміщати — -аю, -аєш і приміщувати, -ую, -уєш, недок., примістити, -іщу, -істиш, док., перех. 1》 Знайшовши місце, класти або ставити що-небудь. || Віддавати на зберігання, використання і т. ін. що-небудь кудись. || Влаштовувати кого-небудь на якесь місце; поміщати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приміщати — ПРИМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., що. 1. Знайшовши місце, класти або ставити що-небудь; // Віддавати на зберігання, використання і т. ін. що-небудь кудись. Словник української мови у 20 томах
  3. приміщати — ПОМІЩА́ТИ (надавати місце комусь, чомусь, розташовувати що-небудь десь), ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ПРИМІЩА́ТИ (ПРИМІ́ЩУВАТИ), ПРИСТРО́ЮВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ) діал. Словник синонімів української мови
  4. приміщати — ПРИМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех. 1. Знайшовши місце, класти або ставити що-небудь; // Віддавати на зберігання, використання і т. ін. що-небудь кудись. Словник української мови в 11 томах