принесений

ПРИНЕ́СЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до принести́.

Надя шелестіла сторінками принесеної книги, перегортала їх, а сама думала про Андрія Осокіна (Ткач, Плем’я.., 1961, 191);

З його коротенького бобрикового пальта сипались додолу краплинки принесеного знадвору дощика (Досв., Вибр., 1959, 248);

Тамара намагалася розважити Марину Хомівну, розповідала їй про принесені Зарою новини (Хижняк, Тамара, 1959, 194);

Голі.. кущики саксаулу й невідомо звідки принесені вітром прозорі кулі перекотиполя — ось і все, що бачив тут Шевченко, блукаючи в околицях Кос-Аралу (Тулуб, В степу.., 1964, 291);

Із дальніх, із чужих країн, Принесений сюди війною, Шукав гучної слави він (Зеров, Вибр., 1966, 413);

Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з’явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою (Добр., Очак. розмир, 1965, 202);

— Великі жертви, принесені нами в ім’я свободи і незалежності нашої Батьківщини, ..не минули марно і увінчалися повною перемогою над ворогом (Гончар, III, 1959, 440);

// прине́сено, безос. присудк. сл.

Тільки що принесено твого листа з пошти, Вірусенько (Коцюб., III, 1956, 127).

2. у знач. ім. прине́сене, ного, с. Те, що приніс хто-небудь.

Слободяни та козаки кинулися за Урал з відрами молока, вареними яєчками, , смаженою рибою, курами та іншою птицею, цеберками борщу та каші. Голодні валкові та погоничі верблюдів вмить розкуповували принесене (Тулуб, В степу.., 1964, 243);

[Мартіан:] Ти принесла мені вечерю? [Альбіна (ніяково, поставивши принесене на лавку):] Та… Се Люцілла конче напосілась, щоб я твоїм пенатам віднесла (Л. Укр., III, 1952, 313).