1. Словник української мови в 11 томах

принципіальний

ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що принципо́вий.

Я ж думаю, що нам у львівські сварки нема рації встрявати, бо то здебільшого навіть не принципіальні, а так собі «бабські» сперечки (Л. Укр., V, 1956, 420);

Наприкінці [засідання комуни] Гріпич узяв слово для кількох принципіальних зауважень (Мик., II, 1957, 526);

— Варя, наш колгоспний художник, мене й розмалювала. Принципіальна дівчина, не подивилася на дружбу — нарисувала! (Ковінька, Кутя.., 1960, 68);

Вони [селяни] були принципіальні вороги всякого підписування, боялися, що се буде «або на панщину, або на більші податки» (Фр., VIII, 1952, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принципіальний — принципіа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. принципіальний — -а, -е. Те саме, що принциповий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принципіальний — ПРИНЦИПО́ВИЙ (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь-які відхилення), ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ рідко, НЕПОХИ́ТНИЙ, БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, НЕПРИМИРЕ́ННИЙ підсил., НЕПРИМИРИ́МИЙ підсил. рідко. Словник синонімів української мови