принципіальний

ПРИНЦИПО́ВИЙ (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь-які відхилення), ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ рідко, НЕПОХИ́ТНИЙ, БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, НЕПРИМИРЕ́ННИЙ підсил., НЕПРИМИРИ́МИЙ підсил. рідко. Він ніколи ні з ким не сперечався, але був завжди принциповий (І. Ле); Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газети); (Аркадій:) Ви, золотко, не крутіть, — будьте хоч раз принципіальні. Де ваша громадянська мужність? (О. Корнійчук); Він не був непохитний, міцний, як той дуб (О. Довженко); Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Гончар); Думки.. про рани рідної землі засмутили зір, відточуючи, ніби лезо шаблі, непримиренну зненависть в душі Максима (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принципіальний — принципіа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. принципіальний — -а, -е. Те саме, що принциповий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принципіальний — ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що принципо́вий. Я ж думаю, що нам у львівські сварки нема рації встрявати, бо то здебільшого навіть не принципіальні, а так собі «бабські» сперечки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах