1. Словник української мови в 11 томах

припадок

ПРИПА́ДОК¹, дку, ч. Раптовий, відносно недовготривалий гострий вияв певної хвороби; приступ.

Я здоров, хоч серце в мене в останній місяць таки доволі значно погіршало, часті і болючі припадки астми (Коцюб., III, 1956, 433);

[Дремлюга:] А що сталось після засідання з Вернигорою? Чому він вийшов із кабінету, мов п’яний? [Пилип:] Серцевий припадок, знепритомнів у прийомній (Корн., II, 1955, 292);

// Крайній вияв якого-небудь душевного стану; напад.

На пана Суботу від самого початку острої зими часто находили такі припадки смутку й меланхолії (Фр., VIII, 1952, 102);

Після того, як один поклонник в припадку екстазу прокусив пантофлю й угризнув папу за пальця, — почали в носок підкладати стельку (Вишня, І, 1956, 457).

ПРИПА́ДОК², дку, ч., діал. Випадок.

Приходили у всяких припадках до него [нього], а він кождому раду давав (Сл. Гр.);

Вони прохали у бога.., щоб господь милосердний заступив християнську худібку на росах, на водах, на всіх переходах од всякого лиха, звіра й припадку (Коцюб., II, 1955, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припадок — Випадок [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. припадок — припа́док 1 іменник чоловічого роду напад хвороби припа́док 2 іменник чоловічого роду випадок діал. Орфографічний словник української мови
  3. припадок — (хвороби) приступ, напад, (раптовий) пароксизм; Д. випадок. Словник синонімів Караванського
  4. припадок — див. пригода Словник синонімів Вусика
  5. припадок — I прип`адок-дку, ч. Раптовий, відносно недовготривалий гострий вияв певної хвороби; приступ. || Крайній вияв якого-небудь душевного стану; напад. II пр`ип`адок-дку, ч., діал. Випадок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. припадок — 1. (мед.) приступ 2. це випадок Словник чужослів Павло Штепа
  7. припадок — ПРИПА́ДОК¹, дку, ч., заст. Раптовий, відносно нетривалий гострий вияв певної хвороби; напад хвороби. Я здоров, хоч серце в мене в останній місяць таки доволі значно погіршало, часті і болючі припадки астми (М. Словник української мови у 20 томах
  8. припадок — припа́док випадковість, випадок (ст): ◊ че́рез припа́док = припадково: Ми зустрілися з ним через припадок – у “Хаосі” на Руській (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. припадок — Випадок, нагода, потреба Словник застарілих та маловживаних слів
  10. припадок — ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В. Словник синонімів української мови
  11. припадок — При́падок, -дку; -падки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. припадок — Припадок, -дку м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. Н. П. 352. Словник української мови Грінченка