припайка
ПРИПА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що припа́ювання.
Процес термічної обробки здійснюється так: після припайки твердосплавної пластинки виріб нагрівають в тому ж індукторі до температури гартування і потім занурюють у масляну ванну (Технол. різального інстр., 1959, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me