припай
ПРИПА́Й, ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів.
У крижаному припаї моря Росса полярники подеколи відбирають у морських тюленів-леопардів екземпляри цих риб вагою більш як 60 кілограмів кожна (Рад. Укр., 4.III 1964, 3);
Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (Трубл., Лахтак. 1953, 137);
Зима дзвенить над Києвом молодими сухими морозами. Дніпром іде шуга, а біля берегів уже наросли міцні припаї (Собко, Матв. затока, 1962, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припай — припа́й іменник чоловічого роду смуга криги, що міцно примерзла до берега Орфографічний словник української мови
- припай — див. Земля Словник синонімів Вусика
- припай — -ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припай — ПРИПА́Й, ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів. Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (М. Трублаїні); Зима дзвенить над Києвом молодими сухими морозами. Дніпром іде шуга, а біля берегів уже наросли міцні припаї (В. Словник української мови у 20 томах
- припай — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). Словник синонімів української мови
- припай — Припай, -паю м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегамъ и водой. Черное и Азовск. м. Словник української мови Грінченка