1. Словник української мови Грінченка

припай

Припай, -паю

м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегамъ и водой. Черное и Азовск. м.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припай — припа́й іменник чоловічого роду смуга криги, що міцно примерзла до берега Орфографічний словник української мови
  2. припай — див. Земля Словник синонімів Вусика
  3. припай — -ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припай — ПРИПА́Й, ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів. Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (М. Трублаїні); Зима дзвенить над Києвом молодими сухими морозами. Дніпром іде шуга, а біля берегів уже наросли міцні припаї (В. Словник української мови у 20 томах
  5. припай — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). Словник синонімів української мови
  6. припай — ПРИПА́Й, ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів. У крижаному припаї моря Росса полярники подеколи відбирають у морських тюленів-леопардів екземпляри цих риб вагою більш як 60 кілограмів кожна (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах