1. Словник української мови Грінченка

припадь

При́падь, -ді

ж.

1) Низменное мѣсто.

2) Черноземъ съ вязкой глиной.

3) Часть рыболовнаго снаряда. см. вершка. Шух. І. 227.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припадь — при́падь іменник жіночого роду низинне місце діал. Орфографічний словник української мови
  2. припадь — -і, ж., діал. Низинне місце. || Чорнозем із в'язкою глиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припадь — ПРИ́ПАДЬ, і, ж., діал. Низинне місце; // Чорнозем з в'язкою глиною. Словник української мови у 20 томах
  4. припадь — ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. припадь — ПРИ́ПАДЬ, і, ж., діал. Низинне місце; // Чорнозем з в’язкою глиною. Словник української мови в 11 томах