1. Словник української мови в 11 томах

приперчений

ПРИПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приперчи́ти.

На столі шматок печені, Два фрикаси [фрикасе] приперчені (Фр., XII, 1953, 387);

І Кущ і Турчин — неначе сковані ланцями.. Коли б вони з першої стрічі повели легку, невимушену розмову, приперчену грубими чоловічими жартами, скраплену дотепами… (Мушк., Серце.., 1962, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приперчений — припе́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приперчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приперчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приперчений — ПРИПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приперчи́ти. На столі шматок печені, Два фрикаси [фрикасе] приперчені (І. Франко); І Кущ і Турчин – неначе сковані ланцями .. Коли б вони з першої стрічі повели легку, невимушену розмову, приперчену грубими чоловічими жартами, скраплену дотепами... (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. приперчений — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови