приперчений
припе́рчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до приперчити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приперчений — припе́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- приперчений — ПРИПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приперчи́ти. На столі шматок печені, Два фрикаси [фрикасе] приперчені (І. Франко); І Кущ і Турчин – неначе сковані ланцями .. Коли б вони з першої стрічі повели легку, невимушену розмову, приперчену грубими чоловічими жартами, скраплену дотепами... (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- приперчений — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови
- приперчений — ПРИПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приперчи́ти. На столі шматок печені, Два фрикаси [фрикасе] приперчені (Фр., XII, 1953, 387); І Кущ і Турчин — неначе сковані ланцями.. Словник української мови в 11 томах