припильновувати

ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. перех. і неперех. Наглядати за ким-небудь, стежити.

Мушу рік вибути теж на фермі, хоч цього ніхто з емігрантів не придержується, але мене на доноси припильновують, чи виконую приписаний закон (Рад. літ-во, 5, 1958, 120);

— Ач, як закаркали враз.. Уже їм і бандити і грабіжники, ..треба за ними припильнувати (Панч, Мир, 1937, 11);

// тільки док. Те саме, що постерегти́ 2.

— Тут кум Матій кривди тобі [злодієві] не зробить, не бійся, припильнує тебе добре (Фр., II, 1950, 18);

Попросивши на всякий випадок припильнувати газету з оголошенням, він.. подався на лікарський виклик (Збан., Сеспель, 1961, 125);

// тільки док. Те саме, що підстерегти́.

Отоді Тодоська почне латати дірки: де який ярмарок, базар, яка оказія — там вже й єсть її, тільки стережи краму, а припильнувати й не кажи! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 84);

Це запитання оголило на його обличчі приховану досі скептичну посмішку. Може, сам Горецький і не хотів її демонструвати, але ж хіба припильнуєш, коли вона розквітає? (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 9).

2. перев. док., перех. Доглянути кого-небудь, подбати про когось.

Чоловік дещо заробить у багатшого: тут роїв у пасіці припильнуєш, там у саду ночуєш, коло сіна та снопів поробиш (Фр., І, 1955, 370);

Він такий слабенький.. А хто ж його на чужині так припильнує, як мати? (Мак., Вибр., 1954, 80);

// Приглянути за чим-небудь.

— Припильнуйте мені сеї ями! (Фр., IV, 1950, 17).

3. тільки док., неперех. Дуже ретельно взятися за виконання чого-небудь.

— Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати (Сл. Гр.);

[Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися, що так припильнували? (Вас., III, 1960, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припильновувати — припильно́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. припильновувати — Наглядати, стежити, слідкувати, допильновувати; док Словник синонімів Караванського
  3. припильновувати — -ую, -уєш, недок., припиль-нувати, -ую, -уєш, док., розм. 1》 перех. і неперех. Наглядати за ким-небудь, стежити. || тільки док. Те саме, що постерегти 2). || тільки док. Те саме, що підстерегти. 2》 перев. док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припильновувати — ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПИЛЬНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. кого. Наглядати за ким-небудь, стежити. Хоч Захар і знав з її [материної] розповіді, як треба підшпилити копицю, та мати мусила припильнувати... Словник української мови у 20 томах
  5. припильновувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови